«Зупинимо поширення булінгу серед студентів!»

Нині серед студентської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здісненого самими дітьми у ставленні один до одного. Останнім часом серед молоді спостерігається безліч негативних явищ в міжособистісних відносинах (конфліктність, агресивність, жорстокість), які починають проявлятися ще в школі. Це соціальна проблема всього світу протягом останніх ста років, однак вона ще й досі не вивчена.

Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.

Як показує практика, форми булінгу можуть бути різними: систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду людини); задирство; фізичні і психічні приниження; різного виду знущання; бойкот та ігнорування; псування особистих речей тощо.

Існують наступні типи булінгу та його форми:

·        Фізичний – завдання ударів, штовхання, пошкодження або  крадіжка власності;

·        Психологічний – виключення інших із групи чи розповсюдження пліток або чуток;

·        Усний (словесний) – обзивання, глузування або висловлювання, якими ображається стать, раса, національність;

·        Письмова – написання записок або знаків, що є болючими чи образливими;

·        Електронний (загальновідомий як кібербулінг) – розповсюдження чуток та образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів (наприклад, надсилання СМС) і сайтів соціальних мереж.

Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме:

·        переслідувач (булер);

·        жертва; 

·        спостерігач.

У сучасній психології існує декілька підходів до вивчення булінгу. Одні дослідники зосереджують увагу на пошуку й визначенні особистісних рис, характерних для особи «булера» та його жертви. Інші намагаються розглядати булінг як соціально-психологічний процес.

Ось як визначають типові риси студентів, схильних ставати булерами:

·        вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших студентів, переслідуючи власні цілі; імпульсивні й легко шаленіють;

·        вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і викладачів);

·        вони не виявляють співчуття до своїх жертв.

Типові жертви булінгу також мають свої характерні риси:

·        вони полохливі, вразливі, замкнуті й сором’язливі;

·        вони часто невпевнені в собі, тривожні, нещасні й мають низьку самоповагу;

·        вони схильні до депресії;

·        вони часто не мають жодного близького друга та успішніше спілкуються з дорослими, ніж з однолітками.

          Ці риси є водночас і причиною, і наслідком булінгу. У той самий час, на думку окремих дослідників, відтворити типовий портрет агресора та жертви неможливо. Булінг -  явище системне й комплексне. Тому, окрім лікарів, психіатрів, психологів (які займаються, зазвичай, уже з тими, хто піддався цькуванню та знущанню з боку своїх однолітків), до вивчення й профілактики цього явища повинні, безперечно, долучатися викладачі, соціальні педагоги, психологи.

         Що можна зробити,  щоб зупинити явища булінгу в студентському середовищі:

üВиховувати здорові стосунки у групі;

üНе залишайтеся байдужими;

üДайте зрозуміти студентам, що соціальний стан не є приводом для цькування;

üДайте зрозуміти студентам, що сильніший – не означає розумніший, що фізичні вади  - це не вина людини;

üНа особистому прикладі показуйте, що ви не підтримуєте явище булінгу;

üПоважайте думки та погляди інших;

üВиявляйте доброзичливість, повагу до інших, підтримуйте один одного та поважайте право кожного бути самим собою, виявляйте готовність до примирення;

üПокажіть студенту перевагу, що увагу викладачів та одногрупників можна привернути до себе гарними вчинками.

                   Де можна отримати допомогу студенту?

         Якщо Ви постраждали від булінгу – зверніться до класного керівника групи, психолога, соціального педагога, дирекції навчального закладу.

         Якщо Вам необхідна правова допомога (юридична консультація, складання заяви, інших документів) – зверніться до Єдиного контакт- центру безплатної правової допомоги за номером 0 800 213 (цілодобово і безкоштовно в межах України).

         Ви можите також із заявою звернутися до поліції.

• < Попередня
• Наступна >